шльопнути
ШЛЬОПНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. перех. і неперех. Однокр. до шльопати. - Цить! Не верещи! - Коловратський шльопнув його своєю величезною долонею по тім'ю і насунув розплющений капелюшок аж до підборіддя (Смолич, II, 1958, 37); Просвистів снаряд І, важко шльопнувши на городі, лунко рвонувся (Збан., Таємниця.., 1971, 299).
2. перех. Убити когось. -Дасте мені куркульську аемлю, мене ж першого в лісі шльопнуть (Стельмах, II, 1962, 23); - Що ви зробите з заложниками? - Шльопнемо,- відповів зрадник (Перв., Невигадане життя, 1958, 226).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шльопну | шльопнемо |
2 особа | шльопнеш | шльопнете |
3 особа | шльопне | шльопнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шльопнув | шльопнули |
Жіночий рід | шльопнула | |
Середній рід | шльопнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шльопнімо | |
2 особа | шльопни | шльопніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | шльопнувши |