шморгати
ШМОРГАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех., у сполуч. із сл. н і с. З шумом утягувати носом повітря. Начальник стояв ззаду, морщився, кривився, шморгав носом, затуляючись хусточкою (Вас., І, 1959, 204); На лавах починають шморгати носами, кашляти (Кач., II, 1958, 90).
2. перех. Обчищати щось (перев. стебла рослини від листя), смикаючи рукою.
3. перех. і неперех. Ударяти, бити по кому-, чому-небудь (про щось еластичне, гнучке). Галуззя грушки шморгало у вікна, а шибки дзеленькотіли. (Стеф., І, 1949, 87); // Розтинати простір яскравим спалахом, світлом (про блискавку, промінь і т. ін. ).
4. неперех., чим. Просовувати що-небудь крізь щось; // Провалюватися кудись ногами; шурхати; // Пересмикувати, сіпати (плечима).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шморгаю | шморгаємо |
2 особа | шморгаєш | шморгаєте |
3 особа | шморгає | шморгають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шморгатиму | шморгатимемо |
2 особа | шморгатимеш | шморгатимете |
3 особа | шморгатиме | шморгатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | шморгав | шморгали |
Жіночий рід | шморгала | |
Середній рід | шморгало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | шморгаймо | |
2 особа | шморгай | шморгайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | шморгаючи | |
Минулий час | шморгавши |