шпигунка
ШПИГУНКА, и, ж. Жін. до шпигун. У мене майнула болюча думка: "Так... Дівчина шпигунка... тепер ми в пастці" (Досв., Вибр., 1959, 91); Ми довідалися, що-Вовчиха шпигунка, вона служить в гестапо й має завдання збирати відомості в цьому районі (Сміл., Сашко, 1957, 181); Секлета при всіх сестру Аркадію брехухою й шпигункою назвала... (Коцюб., II, 1955, 111).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпигунка | шпигунки |
Родовий | шпигунки | шпигунок |
Давальний | шпигунці | шпигункам |
Знахідний | шпигунку | шпигунок |
Орудний | шпигункою | шпигунками |
Місцевий | на/у шпигунці | на/у шпигунках |
Кличний | шпигунко | шпигунки |