шпичкуватий
ШПИЧКУВАТИЙ, а, е. Такий, як шпичка, подібний до шпички (у 1 знач.); колючий. Хома відштовхнувся від столу руками так, що кістки йому захрустіли, і шпичкуватими від рішучості очима втупився в шуряка (Грим., Незакінч. роман, 1962, 226); // Який має шпички. Жінки й підлітки спритно вихоплювали з петель шпичкуватих осетрів, щук, сулу та линів із янтарними очима (Тулуб, Людолови, І, 1957, 242).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шпичкуватий | шпичкувата | шпичкувате | шпичкуваті |
Родовий | шпичкуватого | шпичкуватої | шпичкуватого | шпичкуватих |
Давальний | шпичкуватому | шпичкуватій | шпичкуватому | шпичкуватим |
Знахідний | шпичкуватий, шпичкуватого | шпичкувату | шпичкувате | шпичкуваті, шпичкуватих |
Орудний | шпичкуватим | шпичкуватою | шпичкуватим | шпичкуватими |
Місцевий | на/у шпичкуватому, шпичкуватім | на/у шпичкуватій | на/у шпичкуватому, шпичкуватім | на/у шпичкуватих |