штрих
ШТРИХ, а, ч. і. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення. - Що, що, що? - скрикнув професор і прибіг ближче до мене.- Як ти пишеш, як? -..рука дотягала штриха на таблиці (Фр., І, 1955, 241); Шевченко гарячково клав на папір штрих за штрихом і запам'ятовував деталі її одягу, розташування монет на безрукавці.. і все, що можна буде докінчити в слобідці (Тулуб, В степу.., 1964, 178); Малював він непогано, штрих у нього був сміливий і соковитий (Ільч., Серце жде, 1939, 426); *У порівн. Шрам, ніби останній, завершальний штрих художників, домальовував це прекрасне обличчя (Ле, Її кар'єра, 1947, 22); Голі дерева вирисовувалися на блакитному тлі тушшю наведеними штрихами (Панч, II, 1956, 482); // Риска взагалі. На багатьох каменях є великі подряпини, які називають льодовиковими шрамами і штрихами. Вони утворилися від ударів каменів і тертя під час руху льодовика (Фіз. геогр., 5, 1956, 117); *Образно. Зате й дерево виходить з-під гуцульської сокири.. На закінчення завше додасть [гуцул] пару-другу штрихів, як маляр до картини (Хотк., II, 1966, 354).
2. перен. Окрема подробиця, характерна риса чого-небудь. Хвилююча злободенність публіцистики, відтворені в ній свіжі життєві штрихи, що розкривають велич нашого буття,- все це елементи поезії, які повинні дедалі сильніше виявлятися і в мистецтві кіно (Довж., III, 1960, 244); Стіл був уже готовий. Треба було зробити кілька останніх штрихів, щоб усе мало вигляд тієї щирої гостинності, без якої дружня вечірка немислима (Шовк., Інженери, 1956, 205).
3. муз. Навмисне виділення деталі під час виконання музичного твору, що надає йому привабливості, оригінальності. Лише тоді пісня знайде відгук в душі слухача, коли кожен її образ, художній штрих буде рідний йому і близький (Рад. літ-во, 5, 1958, 24).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штрих | штрихи |
Родовий | штриха | штрихів |
Давальний | штрихові, штриху | штрихам |
Знахідний | штрих | штрихи |
Орудний | штрихом | штрихами |
Місцевий | на/у штриху | на/у штрихах |
Кличний | штриху | штрихи |
штриховий
ШТРИХОВИЙ, а, е. Стос. до штриха. Найпростішими штриховими вимірювальними інструментами є вимірювальні лінійки, рулетки, складині метри, які застосовуються при грубих, наближених вимірюваннях (Допуски.., 1958, 315); Перенесення довжини лінії в натуру за допомогою штрихової стрічки виконують методом відкладання (Інж. геод., 1959, 142); // Виконаний штрихами. Після першої світової війни цілі покоління дітей в Галичині виховувалися на серії народних казок, ілюстрованих гранична простим, майже схематичним штриховим рисунком Кульчицької, таким зрозумілим для уяви малюків (Вітч., 4, 1964, 176); Відтворюючи небо, будівлі, тополі, людські постаті, вона зуміла вгадати ті тональні і штрихові градації, які переконують в реальності зображеного (Мист., З, 1964, 19); Ранні твори Г. Косинки, що ввійшли до збірки «На золотих богів» (1922 р.) або вийшли окремими виданнями («Заквітчаний сон», 1923 р.), мали переважно ескізний характер, штрихову стилістику (Вітч., 5, 1969, 193).
Штрихове кліше - кліше, в якому зображення передане штрихами й крапками.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | штриховий | штрихова | штрихове | штрихові |
Родовий | штрихового | штрихової | штрихового | штрихових |
Давальний | штриховому | штриховій | штриховому | штриховим |
Знахідний | штриховий, штрихового | штрихову | штрихове | штрихові, штрихових |
Орудний | штриховим | штриховою | штриховим | штриховими |
Місцевий | на/у штриховому, штриховім | на/у штриховій | на/у штриховому, штриховім | на/у штрихових |