штунда
ШТУНДА, и. 1. ж. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (Драг., II, 1970, 479); Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде не пристають на штунду (Н.-Лев., VI, 1966, 413); // збірн., розм. Послідовники, учасники такої секти. За похорон заплатять по постанові - 60 коп..- Нехай три дні лежить, то не піду!..- То ми, батюшко, самі поховаємо. Як з нами не погодитеся, то до штунди пристанемо (Крим., Вибр., 1965, 480).
2. ч. і ж. Те саме, що штундист, штундистка. - А батько ж досі «штунда»? - прорвався хтось із принишклого залу, безжально ранячи й без того травмоване серце сина (Ле, В снопі.., 1960, 156); У нашому селі жив Варивон Метелиця. Тихенько вуличкою метеляє, а йому слідом у спину тикають пальцем.- Штунда. пішла...- Нехристь!.. (Ковінька, Кутя.., 1960, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | штунда | штунди |
Родовий | штунди | штунд |
Давальний | штунді | штундам |
Знахідний | штунду | штунди |
Орудний | штундою | штундами |
Місцевий | на/у штунді | на/у штундах |
Кличний | штундо | штунди |