шувар
ШУВАР, у, ч., діал. Аїр. Соломія спробувала викопати рукою ямку і справді докопалась до води. Була це густа, гнила й тягуча рідина, з противним запахом шувару (Коцюб., І, 1955, 357); Перед хатніми дверима в два ряди стояли зелені галузки деревини, в хаті й на подвір'ю пах свіжий шувар (Мак., Вибр., 1954, 210); Ніч, росяна лука, десь виє пес у селі, і півпритомна дівчинка в самій нічній льолі біжить несамовита до озера - гострі стебла шувару б'ють і ріжуть їй ноги (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 113); - Казали, ніби вони [дикі качки та гуси] виводилися там у шуварах так, що ніхто й не знав їм числа і рахунку (Вільде, III, 1968, 291).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шувар | шувари |
Родовий | шувару | шуварів |
Давальний | шуварові, шувару | шуварам |
Знахідний | шувар | шувари |
Орудний | шуваром | шуварами |
Місцевий | на/у шуварі | на/у шуварах |
Кличний | шуваре | шувари |