щитник
ЩИТНИК1, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі,- це так звані кожевники.., тульники («тули»-сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429).
ЩИТНИК2, а, 1. Назва деяких папоротей. Щитник болотний; Щитник гірський; Щитник остистий.
ЩИТНИК3 див. щитники.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щитник | щитники |
Родовий | щитника | щитників |
Давальний | щитникові, щитнику | щитникам |
Знахідний | щитник, щитника | щитники, щитників |
Орудний | щитником | щитниками |
Місцевий | на/у щитнику | на/у щитниках |
Кличний | щитнику | щитники |