щогловий
ЩОГЛОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до щогла. На щоглах світили щоглові вогні (Трубл., Лахтак, 1953, 96); У стапельному цеху новатори.. механізували правку трубчастих конструкцій щоглових пристроїв (Наука.., 2, 1957, 18); // Признач, для виготовлення щогл. Рубали [солдати] щоглові сосни й вікові дуби, пиляли дошки, стругали колоддя, палі для мостів (Довж., Зач. Десна, 1957, 304); Ліс навколо був високий, щогловий (Рибак, Зброя.., 1943, 124).
2. мор. Який відбуває службу, вахту на щоглі. Щогловий матрос; // у знач. ім. щогловий, вого, ч. Матрос, який відбуває службу на щоглі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | щогловий | щоглові |
Родовий | щоглового | щоглових |
Давальний | щогловому | щогловим |
Знахідний | щоглового | щоглових |
Орудний | щогловим | щогловими |
Місцевий | на/у щогловому, щогловім | на/у щоглових |
Кличний | щогловий | щоглові |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | щогловий | щоглова | щоглове | щоглові |
Родовий | щоглового | щоглової | щоглового | щоглових |
Давальний | щогловому | щогловій | щогловому | щогловим |
Знахідний | щогловий, щоглового | щоглову | щоглове | щоглові, щоглових |
Орудний | щогловим | щогловою | щогловим | щогловими |
Місцевий | на/у щогловому, щогловім | на/у щогловій | на/у щогловому, щогловім | на/у щоглових |