щохвилинний
ЩОХВИЛИННИЙ, а, е. Який буває, відбувається, повторюється щохвилини, дуже часто; постійний. Знести все, всю щоденну, щохвилинну муку, стане в неї сил (Хотк., І, 1966, 47); Вночі [у фашистській тюрмі] кожен залишався наодинці з самим собою, з власними думками.. І це було не легше, ніж щохвилинне чекання смерті вдень (Збан., Єдина, 1959, 121).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | щохвилинний | щохвилинна | щохвилинне | щохвилинні |
Родовий | щохвилинного | щохвилинної | щохвилинного | щохвилинних |
Давальний | щохвилинному | щохвилинній | щохвилинному | щохвилинним |
Знахідний | щохвилинний, щохвилинного | щохвилинну | щохвилинне | щохвилинні, щохвилинних |
Орудний | щохвилинним | щохвилинною | щохвилинним | щохвилинними |
Місцевий | на/у щохвилинному, щохвилиннім | на/у щохвилинній | на/у щохвилинному, щохвилиннім | на/у щохвилинних |