юртуватися
ЮРТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм. 1. Бути в збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів. - Чи не запопали, бува, нашого Чіпки, бо щось він там дуже юртувався?.. (Мирний, II, 1954, 204); // Квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися. - Годі вже тобі юртуватися. Яєшня прохолоне,- казав Василь, беручись за пляшку з горілкою (Мирний, IV, 1955, 130).
2. Те саме, що юрбитися. По троє, по четверо юртувалися [жінки] докупи, зігрівали одна одну диханням (Хижняк, Тамара, 1959, 130); Рано-вранці біля сільської ради юртувалося десятків два підвід (Тют., Вир, 1964, 170); *Образно. На обрії юртувалися чорно-сиві хмари (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 18).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | юртуюся | юртуємося |
2 особа | юртуєшся | юртуєтеся |
3 особа | юртується | юртуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | юртуватимуся | юртуватимемося |
2 особа | юртуватимешся | юртуватиметеся |
3 особа | юртуватиметься | юртуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | юртувався | юртувалися |
Жіночий рід | юртувалася | |
Середній рід | юртувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | юртуймося | |
2 особа | юртуйся | юртуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | юртуючись | |
Минулий час | юртувавшись |