яв
ЯВ, у, ч. Те саме, що ява2. Тут Турн без пам'яті схватився, Стояв, як в землю вритий стовп; Од злості, з хмелю ввесь трусився І сна [сну] од яву не розчовп (Котл., І, 1952, 179); Ніч за вікнами зимова. Ніч мов сон, і сон мов яв (Сос., II, 1958, 46); З ординаторської чоловічого відділення Ігор вийшов з таким почуттям, неначе опинився в чудернацькому світі, де не існує чіткої грані між явом і сновиддям (Шовк., Людина.., 1962, 268).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яв | яви |
Родовий | яву | явів |
Давальний | явові, яву | явам |
Знахідний | яв | яви |
Орудний | явом | явами |
Місцевий | на/у яві | на/у явах |
Кличний | яве | яви |
ява
ЯВА1, и, ж., театр. Частина акту, дії драматичного твору, в якій склад виконавців лишається незмінним. Багато працював Карпенко-Карий.. над драмою «Наймичка», особливо над заключною явою IV дії, сценою зустрічі Цокуля з адвокатом (Життя Саксаганського, 1957, 94); Є се [«Справа в селі Клекотині») довгий ряд діалогів та сцен без драматичної зав'язки і розв'язки, без поділу на акти і яви (Фр., XVI, 1955, 242); Це - п'ятий акт, остання ява... (Сос., І, 1957, 401).
ЯВА2, яви, ж. Реальна дійсність; не сон, не мрія, не марення. - Зриваюся, до вікна, дивлюся на сонце - вже геть з полудня.. Чи то сон, чи ява? (Фр., II, 1950, 52); О ніч! О любощі співочі! О чародійні в яві сни На святі першої весни! (Стар., Поет. тв., 1958, 26); І щось бадьоре сниться - А може, то ява,- Немов лице в криниці Чудовно ожива (Рильський, І, 1960, 239); У мрії все рівне: й сьогодні, й минуле, і щастя, і вічність, і мить. Та в яві дитинство пройшло, промайнуло, лиш серце ще й досі болить (Сос., І, 1957, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ява | |
Родовий | яви | |
Давальний | яві | |
Знахідний | яву | |
Орудний | явою | |
Місцевий | на/у яві | |
Кличний | яво |