ягідник
ЯГІДНИК1, а, ч. 1. бот. Кущова, напівкущова й трав'яниста рослина, яка дає їстівні плоди - ягоди. Тут [у Донбасі] сприятливі грунтові і кліматичні умови для вирощування ягідників (Вісник АН, 6, 1957, 26); З усіх ягідників плоди чорноплідної горобини найбільш лежкі. У свіжому вигляді вони можуть зберігатись 25-35 днів без значних втрат вітамінів (Хлібороб Укр., 10, 1968, 38); Ягідники, особливо суниці, - високорентабельна галузь сільського господарства (Рад. Укр., 4.УІІІ 1949, 2).
2. розм. Той, хто вирощує ягідні культури або збирає ягоди.
ЯГІДНИК2, ягідника, ч. Місце, де ростуть ягоди. Гриб і Печериця втомлено забрели в траву й опинились на широкому ягіднику - рябому від ягід (Козл., Мандрівники, 1946, 14); // Ділянка, на якій вирощують ягідні культури. Грунт на ділянках, виділених під ягідники, глибоко орють, удобрюють та очищають від бур'янів та шкідників (Колг. Укр., 1, 1954, 33); На болотах, де є для цього природні умови, доцільно будувати стави, на схилах гір - закладати сади, ягідники або ліси (Хлібороб Укр., 2, 1975, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ягідник | ягідники |
Родовий | ягідника | ягідників |
Давальний | ягідникові, ягіднику | ягідникам |
Знахідний | ягідник | ягідники |
Орудний | ягідником | ягідниками |
Місцевий | на/у ягіднику | на/у ягідниках |
Кличний | ягіднику | ягідники |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ягідник | ягідники |
Родовий | ягідника | ягідників |
Давальний | ягідникові, ягіднику | ягідникам |
Знахідний | ягідника | ягідників |
Орудний | ягідником | ягідниками |
Місцевий | на/у ягіднику | на/у ягідниках |
Кличний | ягіднику | ягідники |