індивідуалізований
ІНДИВІДУАЛІЗОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до індивідуалізувати. Мова кожного персонажа [повісті «Борислав сміється»] глибоко індивідуалізована, типова (Укр. літ., 9, 1957, 136).
2. у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами. Вірш Бехера [«Смерть комісара»] .. свідчить про зрослу майстерність поета, його вміння створити живий, індивідуалізований образ нової людини (Рад. літ-во, 6, 1957, 108).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | індивідуалізований | індивідуалізована | індивідуалізоване | індивідуалізовані |
Родовий | індивідуалізованого | індивідуалізованої | індивідуалізованого | індивідуалізованих |
Давальний | індивідуалізованому | індивідуалізованій | індивідуалізованому | індивідуалізованим |
Знахідний | індивідуалізований, індивідуалізованого | індивідуалізовану | індивідуалізоване | індивідуалізовані, індивідуалізованих |
Орудний | індивідуалізованим | індивідуалізованою | індивідуалізованим | індивідуалізованими |
Місцевий | на/у індивідуалізованому, індивідуалізованім | на/у індивідуалізованій | на/у індивідуалізованому, індивідуалізованім | на/у індивідуалізованих |