інтендант
ІНТЕНДАНТ, а, ч. Той, хто завідує військовим господарством, займається постачанням армії. Полковник.. виплигнув із штабного вагона, вирішивши як слід висповідати інтенданта, що відправив пульмани з сіном на запасну колію (Руд., Остання шабля, 1959, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтендант | інтенданти |
Родовий | інтенданта | інтендантів |
Давальний | інтендантові, інтенданту | інтендантам |
Знахідний | інтенданта | інтендантів |
Орудний | інтендантом | інтендантами |
Місцевий | на/у інтенданті, інтендантові | на/у інтендантах |
Кличний | інтенданте | інтенданти |