антиандрогени
АНТИАНДРОГЕНИ, -ів, мн. Речовини, які здатні гальмувати біосинтез, секрецію і рух чоловічих статевих гормонів або послаблювати їхню дію; застосовуються при вираженому ідеопатичному гірсутизмі, синдромі Штейна- Левенталя у дівчат-підлітків, для лікування справжнього передчасного статевого дозрівання у дітей обох статей до досягнення стабілізації і регресу вторинних статевих ознак, припинення менструації у дівчаток, особливо у віці до 6-7 років, гальмування бурхливо прогресуючого росту кістяка; протипоказані при захворюваннях печінки, схильності до тромбозів, гіпофункції надниркових залоз.