антонів
АНТОНІВ ВОГОНЬ, заст. Зараження крові; гангрена. Про збереження життя цій людині турбувалось ціле село. Найавторитетніші медичні "світила", найдосвідченіші бабусі й жінки розмірковували, яким зіллям, якими травами найкраще гояться рани, чим їх промивати, перев'язувати, щоб не кинувся антонів вогонь (Коз., Гарячі руки, 1960, 126).
антон
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Антон | Антони |
Родовий | Антона | Антонів |
Давальний | Антонові, Антону | Антонам |
Знахідний | Антона | Антонів |
Орудний | Антоном | Антонами |
Місцевий | на/у Антоні, Антонові | на/у Антонах |
Кличний | Антоне | Антони |