канат
КАНАТ, у, ч. Дуже міцний грубий мотузок із волокна або дроту; линва, кодола. З обох боків спирають його [Дніпро] високі скелі, і біля Кичкасового перевозу тече він узенько, так що вже пором ходить на канаті (Стор., І, 1957, 250); [Олеся (читає) :] «Цілу осінь переносив я на пристані мішки, сіль, рибу, канати, залізо...» (Кроп., II, 1958, 301); Буксирний канат обвис, плюснув у воду (Донч., VI, 1957, 505).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | канат | канати |
Родовий | канату | канатів |
Давальний | канатові, канату | канатам |
Знахідний | канат | канати |
Орудний | канатом | канатами |
Місцевий | на/у канаті | на/у канатах |
Кличний | канате | канати |