минувщина
МИНУВЩИНА, и, ж., заст. Минуле (див. минулий 3). Треба дбати за народну справу. Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (Граб., І, 1959, 120); Багато роздумує він над своєю минувшиною (Коб., III, 1956, 281); Степова могила самотньо стояла осторонь. Колись, у давні часи, насипали її скіфи чи половці.. І могила сотні років стоїть у степу як свідок сивої минувшини (Донч., III, 1956, 71); * У порівн. Оглянув [Марко] і кострубаті, вітрами нагнуті верби, що підійшли до нього, як минувшина (Стельмах, Правда.., 1961, 22).