неприпустимий
НЕПРИПУСТИМИЙ, а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий. Дорікав [Ахмед] хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Досв., Гюлле, 1961, 83); Зовсім забував [дяк], що він тут перед богом, і робив неприпустимі вчинки (Кач., II, 1958, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | неприпустимий | неприпустима | неприпустиме | неприпустимі |
Родовий | неприпустимого | неприпустимої | неприпустимого | неприпустимих |
Давальний | неприпустимому | неприпустимій | неприпустимому | неприпустимим |
Знахідний | неприпустимий, неприпустимого | неприпустиму | неприпустиме | неприпустимі, неприпустимих |
Орудний | неприпустимим | неприпустимою | неприпустимим | неприпустимими |
Місцевий | на/у неприпустимому, неприпустимім | на/у неприпустимій | на/у неприпустимому, неприпустимім | на/у неприпустимих |