обижатися
ОБИЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБИДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм., рідко. 1. Те саме, що ображатися. - Ви на неї не обижайтесь, - привітно звернулась вона до Вутаньки, мовби вибачаючись перед нею за грубуваті бабині жарти (Гончар, II, 1959, 166); - Не кажіть нікому за прощання директора, бо це тайна. Господиня ніби обидилася: - Ото ж бо ви говорите! (Март., Тв., 1954, 194).
2. на кого і без додатка. Те саме, що скаржитися. - Якось аж обижалася [Галя], що тільки раз їй показали тебе. Кажу, конспірація.., а вона в плач (Ле, Право.., 1957, 203).