полімери
ПОЛІМЕРИ, ів, мн. (одн. полімер, у, ч. ). Високомолекулярні сполуки, молекули яких побудовані з багаторазово повторюваних груп атомів (елементарних ланцюгів) однакової структури. Полімери, як правило, складаються з великих ланцюгових молекул, які називають макромолекулами (Знання.., 7, 1965, 3); Очистивши від непотрібних домішок, мономери з'єднують й витягують у довгі низки - полімери. З них хіміки можуть синтезувати будь-які речовини (Наука.., 1, 1965, 23); // Речовини однакового хімічного складу, які відрізняються кількістю атомів у молекулі. Існує думка, що луска риби - це своєрідний природний полімер. Внаслідок цього тертя між поверхнею луски і водою під час руху риби різко зменшується (Знання.., 10, 1967, 13); Слідом за каучуком з'явилися поліетилен, полівінілхлорид, поліакрилонітрил і сотні інших полімерів (Наука.., 8, 1968, 12).
полімер
ПОЛІМЕР див. полімери.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полімер | полімери |
Родовий | полімеру | полімерів |
Давальний | полімерові, полімеру | полімерам |
Знахідний | полімер | полімери |
Орудний | полімером | полімерами |
Місцевий | на/у полімері | на/у полімерах |
Кличний | полімере | полімери |