почекати
ПОЧЕКАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Чекати якийсь час. Я попросив шофера почекати і зайшов сам до середини. Мене зустрів адміністратор кінофабрики (Ю. Янов., II, 1958, 119); Ганна ще якийсь час почекала, ніби перевіряючи у думках, чи все зроблено і перевірено, чи все приготовлено на маленькому столі (Собко, Зор. крила, 1950, 257).
2. наказ. сп. почекай, почекайте. Уживається як застереження або нахваляння, погроза. - Ох, коли б не та розлучниця, не знала б я такого лиха! Але почекай! Прийде й твоя черга (Коцюб., І, 1955, 64); - Почекай, що це за тупіт од лісу? - сказав [Мірошниченко] насторожено (Стельмах, II, 1962, 193).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почекаю | почекаємо |
2 особа | почекаєш | почекаєте |
3 особа | почекає | почекають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | почекав | почекали |
Жіночий рід | почекала | |
Середній рід | почекало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | почекаймо | |
2 особа | почекай | почекайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | почекавши |