торсати
ТОРСАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм . 1. Смикати, шарпати, трясти когось. Вона торсала Остапа за одежу, тягла його з собою (Коцюб., І, 1955, 356); - Петрик, а Петрик! - легенько торсаючи хлопчика за плече, упівголос сказав Клим (Вас., І, 1959, 97); Він так зачитався, що Володьці довелося цілу хвилину торсати його (Сенч., На Бат. горі, 1960, 20); // Тягнути що-небудь посмиками, ривками. А Бекір грав. Бив струни, торсав, тупав ногами (Коцюб., II, 1955, 148); Чує Панай: хтось торсає двері (Трубл., І, 1955, 279); Льонька урочисто вмостився на сидінні й почав щосили торсати важелі управління (Донч., VI, 1957, 135); * Образно. Від усієї батькової постаті, здається, так і віє солоним морським вітром, який торсав корабель десь у далеких морях (Донч., Ю. Васюта, 1950, 146); // також чим. Трясти. Не торсай столом, бо я на йому пишу (Сл. Гр.).
2. Штовхати, пхати. Взяла ту прислужницю та й пхнула. Баба то і вгледіла: «Що це ти її торсаєш?» (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торсаю | торсаємо |
2 особа | торсаєш | торсаєте |
3 особа | торсає | торсають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торсатиму | торсатимемо |
2 особа | торсатимеш | торсатимете |
3 особа | торсатиме | торсатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | торсав | торсали |
Жіночий рід | торсала | |
Середній рід | торсало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торсаймо | |
2 особа | торсай | торсайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | торсаючи | |
Минулий час | торсавши |