атрибутивний
АТРИБУТИВНИЙ, а, е, грам. Означальний. Атрибутивний член речення.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | атрибутивний | атрибутивна | атрибутивне | атрибутивні |
Родовий | атрибутивного | атрибутивної | атрибутивного | атрибутивних |
Давальний | атрибутивному | атрибутивній | атрибутивному | атрибутивним |
Знахідний | атрибутивний, атрибутивного | атрибутивну | атрибутивне | атрибутивні, атрибутивних |
Орудний | атрибутивним | атрибутивною | атрибутивним | атрибутивними |
Місцевий | на/у атрибутивному, атрибутивнім | на/у атрибутивній | на/у атрибутивному, атрибутивнім | на/у атрибутивних |