брукувати
БРУКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Вимощувати камінням вулицю, дорогу і т. ін.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брукую | брукуємо |
2 особа | брукуєш | брукуєте |
3 особа | брукує | брукують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брукуватиму | брукуватимемо |
2 особа | брукуватимеш | брукуватимете |
3 особа | брукуватиме | брукуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | брукував | брукували |
Жіночий рід | брукувала | |
Середній рід | брукувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | брукуймо | |
2 особа | брукуй | брукуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | брукуючи | |
Минулий час | брукувавши |