вищирятися
ВИЩИРЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИЩИРИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. про що. Ставати видним, оголеним при розсунутих губах (про зуби). Судорогою скривило йому набік рот, зуби вищирились, а волосся стриміло догори, як буйволина грива (Стор., І, 1957, 344); * Образно. А лиш тільки вищирилось сонце крайком золотої маківки, Альоша вибіг надвір (Мик., II, 1957, 184).
2. про кого. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби. Оглянулись обличчя з усміхом. На лутці Гнида вищирився і Тягнирядно зареготався на всю хату (Головко, II, 1957, 128); * Образно. Страх, як лісовий живий звір, згорнувся клубком, вищирився і ліг на порозі його кімнати (Скл., Карпати, II, 1954, 58).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вищиряюся | вищиряємося |
2 особа | вищиряєшся | вищиряєтеся |
3 особа | вищиряється | вищиряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вищирятимуся | вищирятимемося |
2 особа | вищирятимешся | вищирятиметеся |
3 особа | вищирятиметься | вищирятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вищирявся | вищирялися |
Жіночий рід | вищирялася | |
Середній рід | вищирялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вищиряймося | |
2 особа | вищиряйся | вищиряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вищиряючись | |
Минулий час | вищирявшись |