від'їжджати
ВІД'ЇЖДЖАТИ, аю, аєш і ВІД'ЇЗДИТИ, їжджу, їздиш, недок., ВІД'ЇХАТИ, їду, їдеш, док. 1. Вибувати, відправлятися кудись яким-небудь транспортом. Палац завалюється й горить. Запоріжці й козаки од'їжджають і з останніх човнів стріляють на яничар (Н.-Лев., II, 1956, 468); Згадалась [Грицькові] Орися Гармашівна, якою бачив її востаннє, в отой сірий осінній ранок, коли від'їздив з іншими мобілізованими на фронт (Головко, II, 1957, 436); В Ірландію мався прибуть корабель, Що лицарів віз в Палестину, На ньому об'їхати хтів і Роберт У тую далеку чужину (Л. Укр., І, 1951, 356).
2. Віддалятися від певного місця на яку-небудь відстань. Одні ридвани від'їздили від високого ганку, а другі - над'їздили (Мирний, III, 1954, 256); Вартовий замахнувся на нього автоматом, щоб він від'їхав далі, бо тут і так стояло багато машин (Кучер, Чорноморці, 1956, 78).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | від'їжджаю | від'їжджаємо |
2 особа | від'їжджаєш | від'їжджаєте |
3 особа | від'їжджає | від'їжджають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | від'їжджатиму | від'їжджатимемо |
2 особа | від'їжджатимеш | від'їжджатимете |
3 особа | від'їжджатиме | від'їжджатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | від'їжджав | від'їжджали |
Жіночий рід | від'їжджала | |
Середній рід | від'їжджало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | від'їжджаймо | |
2 особа | від'їжджай | від'їжджайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | від'їжджаючи | |
Минулий час | від'їжджавши |