задерев'яніти
ЗАДЕРЕВ'ЯНІТИ, ію, ієш, док. 1. Стати твердим, як дерево, набути ознак деревини. Стояв [нарубок] на стрісі напівзруйнованого сарая, скидав з нього солому, що давно вже задерев'яніла, втратила житній колір (Руд., Остання шабля, 1959, 170); // Утратити чутливість, рухливість; отерпнути, заклякнути. Сергій геть притомився. Спини - не розігнути, руки задерев'яніли, здається, от-от пальці самі розчіпляться і кісся випорсне з них (Мушк., Чорний хліб, 1960, 3); В серце [Антона] заповз холодок страху, задерев'яніли ноги (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 31).
2. перен. Завмерти, застигнути на місці. Оглянувся [Домарат] і задерев'янів. Біля дверей лежить згорнута в клубок.. ведмедиця (Оп., Іду.., 1958, 527).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задерев'янію | задерев'яніємо |
2 особа | задерев'янієш | задерев'янієте |
3 особа | задерев'яніє | задерев'яніють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задерев'янів | задерев'яніли |
Жіночий рід | задерев'яніла | |
Середній рід | задерев'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задерев'яніймо | |
2 особа | задерев'яній | задерев'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задерев'янівши |