заспішитися
ЗАСПІШИТИСЯ, шуся, шишся, док., розм., рідко. Те саме, що заспішити 1. Збиралась я ще вчора писати до тебе, та наші так заспішились до міста, що вже не було коли (Л. Укр., V, 1956, 183); Мед їв і Захар, і Опанас, а як почули, що мати вертаються додому, обидва заспішились тікати (Григ., Вибр., 1959, 151).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заспішуся | заспішимося |
2 особа | заспішишся | заспішитеся |
3 особа | заспішиться | заспішаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заспішився | заспішилися |
Жіночий рід | заспішилася | |
Середній рід | заспішилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заспішімося | |
2 особа | заспішись | заспішіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | заспішившись |