зневолювати
ЗНЕВОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗНЕВОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Позбавляти самостійності, волі; поневолювати, уярмлювати; // Підкоряючи собі, своєму впливові, примушувати когось робити що-небудь поза його волею, бажанням. Я дивлюся на тебе, і якийсь жаль хапає мене за серце. Так, немовби я чимось скривдив, зневолив тебе (Фр., VIII, 1952, 390).
2. перен. Оволодівати ким-небудь (про почуття). Миготливо-солодке й водночас болюче передчуття нового, незнаного, що неухильно ось-ось мало прийти, навістило Олену і зневолило її (Вільде, Сестри.., 1958, 9).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зневолюю | зневолюємо |
2 особа | зневолюєш | зневолюєте |
3 особа | зневолює | зневолюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зневолюватиму | зневолюватимемо |
2 особа | зневолюватимеш | зневолюватимете |
3 особа | зневолюватиме | зневолюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зневолював | зневолювали |
Жіночий рід | зневолювала | |
Середній рід | зневолювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зневолюймо | |
2 особа | зневолюй | зневолюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зневолюючи | |
Минулий час | зневолювавши |