зсихати
ЗСИХАТИ і рідко ІЗСИХАТИ, аю, аєш, недок., ЗСОХНУТИ і рідко ІЗСОХНУТИ, ЗСОХТИ і рідко ІЗСОХТИ, хну, хнеш; мин. ч. зсох і зсохнув, ла, ло; док. 1. Повністю втрачаючи вологу, ставати зовсім сухим; висихати, пересихати. Тараню він з'їв за обідом, зостався один хліб, та й той зсох на сухар (Мирний, IV, 1955, 24); Ізсихають мої очі, І сльоза не ллється (Рудан., Вибр., 1937, 20); // Стаючи сухим, втрачати життєздатність (про рослини). Хоч як би там пишно не розцвілась рожа - Зів'яне і зсохне, як робак підточить (Коцюб., І, 1955, 423); Вперед, бики! бадилля зсохло, Самі валяться будяки, А чересло, леміш новії... Чого ж ви стали? Гей, бики! (Рудан., Тв., 1956, 59).
2. перен. Робитися худим, виснаженим од тяжкої праці, хвороби, горя і т. ін. Жінка його зсохла, як тріска, ледве встигаючи ліпити для його смачнії вареники (Вовчок, І, 1955, 332); Вона зів'яла, зсохла, як билина в спеку; лице зблідло, помарніло, аж зчорніло; щоки опали, ясні очі неначе погасли (Н.-Лев., III, 1956, 163); Юнак сказав королівні:- Бачу, що ізсохну я од твоїх очей (Вас., І, 1959, 186).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсихаю | зсихаємо |
2 особа | зсихаєш | зсихаєте |
3 особа | зсихає | зсихають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсихатиму | зсихатимемо |
2 особа | зсихатимеш | зсихатимете |
3 особа | зсихатиме | зсихатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зсихав | зсихали |
Жіночий рід | зсихала | |
Середній рід | зсихало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зсихаймо | |
2 особа | зсихай | зсихайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зсихаючи | |
Минулий час | зсихавши |