кип'яток
КИП'ЯТОК, тку, ч. Те саме, що окріп. Тільки що Мелашка ступила на поріг, Кайдашиха крикнула так, неначе на неї хто линув кип'ятком (Н.-Лев., II, 1956, 344); Платон заходився готувати вечерю. Нарізав сала, хліба, приніс чайник кип'ятку (Зар., На.. світі, 1967, 132); Якщо часник старий, його ошпарюють кип'ятком і товчуть після того, як з нього збіжить вода (Укр. страви, 1957, 242); * У порівн. Вода шуміла круг дому, мов.. у казані кип'яток (Фр., III, 1950, 433).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кип'яток | кип'ятки |
Родовий | кип'ятку | кип'ятків |
Давальний | кип'яткові, кип'ятку | кип'яткам |
Знахідний | кип'яток | кип'ятки |
Орудний | кип'ятком | кип'ятками |
Місцевий | на/у кип'ятку | на/у кип'ятках |
Кличний | кип'ятку | кип'ятки |