мат
МАТ1, а, ч . 1. Положення в шаховій партії, при якому король, що перебуває під ударом фігури супротивника, не може захиститися, і партія вважається програною. Якщо при нападі на короля він не може захиститися від шаха, це означає, що королю оголошений мат (Перша книга шахіста, 1952, 36); Іван, майже не думаючи, переставив фігуру і сказав: - Мат! (Головко, І, 1957, 396).
2. кому, чому, перен., розм. Безнадійне, безвихідне становище, кінець. - Моєму хистові був би мат (Л. Укр., III, 1952, 702).
@ Завдати мату (мат) кому, рідко - завдати комусь удару. - Я, панове, дипломат, Що по бою лічить страти, Лічить зиски, щоб завдати Ворогові крайній мат (Фр., XII, 1953, 350).
МАТ2, у, ч . 1. заст. Матовість. Темні коси, сині очі, Мат любастрових плечей (Щог., Поезії, 1958, 328).
2. спец. Шорсткість на склі, що позбавляє його блиску й прозорості. Нанести мат на скло.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мат | мати |
Родовий | мату | матів |
Давальний | матові, мату | матам |
Знахідний | мат | мати |
Орудний | матом | матами |
Місцевий | на/у маті | на/у матах |
Кличний | мате | мати |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мат | мати |
Родовий | мату | матів |
Давальний | матові, мату | матам |
Знахідний | мат | мати |
Орудний | матом | матами |
Місцевий | на/у маті | на/у матах |
Кличний | мате | мати |