наняньчитися
НАНЯНЬЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Багато, довго поняньчити кого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наняньчуся | наняньчимося |
2 особа | наняньчишся | наняньчитеся |
3 особа | наняньчиться | наняньчаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наняньчився | наняньчилися |
Жіночий рід | наняньчилася | |
Середній рід | наняньчилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наняняньчмося | |
2 особа | наняняньчся | наняняньчіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наняньчившись |