нахабничати
НАХАБНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Діяти, поводитися нахабно.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахабничаю | нахабничаємо |
2 особа | нахабничаєш | нахабничаєте |
3 особа | нахабничає | нахабничають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахабничатиму | нахабничатимемо |
2 особа | нахабничатимеш | нахабничатимете |
3 особа | нахабничатиме | нахабничатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нахабничав | нахабничали |
Жіночий рід | нахабничала | |
Середній рід | нахабничало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нахабничаймо | |
2 особа | нахабничай | нахабничайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нахабничаючи | |
Минулий час | нахабничавши |