обвечоріти
ОБВЕЧОРІТИ, іє, безос., рідко. Настати вечору; повечоріти.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обвечорію | обвечоріємо |
2 особа | обвечорієш | обвечорієте |
3 особа | обвечоріє | обвечоріють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обвечорів | обвечоріли |
Жіночий рід | обвечоріла | |
Середній рід | обвечоріло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обвечоріймо | |
2 особа | обвечорій | обвечорійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | обвечорівши |