розпирхатися
РОЗПИРХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Почати дуже й довго пирхати. Хотів [пан] тую кицьку собі забрати, аж вона йому в руки й не далася: розпирхалась... розплювалась (Григ., Вибр., 1959, 450).
2. перен. Почати говорити про кого-небудь з почуттям незадоволення, гніву, досади. Леся розвела руками: - Ні... Я за ним [Василем] не стежу.. Він мені не потрібен.- О! Вже розпирхалась! - схопилася з лавки Майя (Хижняк, Невгамовна, 1961, 192).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпирхаюся | розпирхаємося |
2 особа | розпирхаєшся | розпирхаєтеся |
3 особа | розпирхається | розпирхаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розпирхався | розпирхалися |
Жіночий рід | розпирхалася | |
Середній рід | розпирхалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розпирхаймося | |
2 особа | розпирхайся | розпирхайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розпирхавшись |