розпірний
РОЗПІРНИЙ, а, е. Признач. для розпирання чого-небудь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпірний | розпірна | розпірне | розпірні |
Родовий | розпірного | розпірної | розпірного | розпірних |
Давальний | розпірному | розпірній | розпірному | розпірним |
Знахідний | розпірний, розпірного | розпірну | розпірне | розпірні, розпірних |
Орудний | розпірним | розпірною | розпірним | розпірними |
Місцевий | на/у розпірному, розпірнім | на/у розпірній | на/у розпірному, розпірнім | на/у розпірних |