розстановниця
РОЗСТАНОВНИЦЯ, і, ж. Жін. до розстановник.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розстановниця | розстановниці |
Родовий | розстановниці | розстановниць |
Давальний | розстановниці | розстановницям |
Знахідний | розстановницю | розстановниць |
Орудний | розстановницею | розстановницями |
Місцевий | на/у розстановниці | на/у розстановницях |
Кличний | розстановнице | розстановниці |