соборянин
СОБОРЯНИН, а, ч. Священнослужитель соборної церкви.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | соборянин | соборяни |
Родовий | соборянина | соборян |
Давальний | соборянинові, соборянину | соборянам |
Знахідний | соборянина | соборян |
Орудний | соборянином | соборянами |
Місцевий | на/у соборянині, соборянинові | на/у соборянах |
Кличний | соборянине | соборяни |