чучельник
ЧУЧЕЛЬНИК, а. ч. Майстер, який виготовляє чучела.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чучельник | чучельники |
Родовий | чучельника | чучельників |
Давальний | чучельникові, чучельнику | чучельникам |
Знахідний | чучельника | чучельників |
Орудний | чучельником | чучельниками |
Місцевий | на/у чучельнику, чучельникові | на/у чучельниках |
Кличний | чучельнику | чучельники |