шах
ШАХ1, а, ч. У східних країнах - титул монарха, особа, що має цей титул. Ованес Туманян ясно говорить: "Поки існує шах і бранець, господар і раб,- не бути на землі ні правдивому слову, ані життю, ні любові" (Тич., III, 1957, 88); Так мудрий Нізамі крилом прорвать хотів Ті пута золоті, що спів його скували, Щоб по-братерському озватись до братів, Та час і шах йому на перешкоді стали (Рильський, II, 1960, 146); У 1842 р. Путятіну надали звання контр-адмірала і послали на чолі місії до іранського шаха (Видатні вітч. географи.., 1954, 73).
ШАХ2, а, ч. У шаховій грі - безпосередній напад якою-небудь фігурою на короля супротивника, від якої він може закритися фігурою свого кольору, пересунутися на неатаковане поле або збити нападаючу фігуру. Я загнав її короля в критичну позицію і, завдавши "шах", я підпер голову мовчки й ждав (Коб., III, 1956, 39); Він переставив фігуру і сказав: - Шах! (Головко, І, 1957, 396).
Вічний шах див. вічний; Подвійний шах - одночасний напад двох фігур супротивника на короля.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шах | шахи |
Родовий | шаха | шахів |
Давальний | шахові, шаху | шахам |
Знахідний | шах, шаха | шахи |
Орудний | шахом | шахами |
Місцевий | на/у шаху | на/у шахах |
Кличний | шаху | шахи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шах | шахи |
Родовий | шаху | шахів |
Давальний | шахові, шаху | шахам |
Знахідний | шах | шахи |
Орудний | шахом | шахами |
Місцевий | на/у шаху | на/у шахах |
Кличний | шаху | шахи |
шаховий
ШАХОВИЙ, а, е. 1. Стос. до шахів (у 1 знач.). -У вас же, здається, третя категорія, правда, Леоніде Артемовичу? - умисно применшив шаховий розряд Жежери Федір Васильович (Мушк., Чорний хліб, 1960, 108); Тринадцять років М. Ботвинник був володарем шахової корони (Наука.., 10, 1966, 63); Ці спірки про сюжет перетворилися для нас у щось на зразок шахової гри без дошки (Донч., VI, 1957, 621); Першим російським шахістом, якому довелося вступити в єдиноборство з майстрами Заходу, був основоположник вітчизняної шахової школи Михайло Іванович Чигорін (Перша книга шахіста, 1952, 3); // Признач. для гри в шахи. Сташка.. кидала оком на високого брюнета, що, глибокодумно підперши голову кулаками, схилився над шаховою дошкою (Вільде, Сестри.., 1958, 378).
Шахове поле - квадрат, клітинка на шахівниці.
2. Розташований так, як клітини одного кольору на шахівниці; // Такий, як на шахівниці. По дну яру в'юнилася дорога, ховалася в одному з бічних вибалків. Від того місця і майже до кінця яру дно його посічене великими шаховими клітинами. То - невдатні калюжі-ставки (Мушк., Серце.., 1962, 191).
Шаховим порядком; У шаховому порядку - у такій послідовності, в якій розміщені клітини на шахівниці. На площі в п'ятдесят п'ять гектарів розборсався, збігав шаховим порядком з крутих схилів протилежного горба вниз до самої річки молодий колгоспний сад (Крот., Сини.., 1948, 59); На тічку вулики треба ставити в шаховому порядку або прямолінійними рядами, льотками на південний схід або південний захід (Бджільн., 1956, 36).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шаховий | шахова | шахове | шахові |
Родовий | шахового | шахової | шахового | шахових |
Давальний | шаховому | шаховій | шаховому | шаховим |
Знахідний | шаховий, шахового | шахову | шахове | шахові, шахових |
Орудний | шаховим | шаховою | шаховим | шаховими |
Місцевий | на/у шаховому, шаховім | на/у шаховій | на/у шаховому, шаховім | на/у шахових |