шурша
ШУРША, і, ж., діал. Купа (у 1 знач.).
@ Бути в одну шуршу з ким - поділяти чиюсь думку, бути заодно з ким-небудь. - Неначе в тюрму запер отой... ваш заступник, чи що... - з дитячою безпосередністю переконувала дівчина.- Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується (Ле, Міжгір'я, 1953, 160); Заганяти (загнати) в шуршу кого - те саме, що Заганяти (загнати) на слизьке (див. заганяти1). І губу Мася мала виправлену! Що які вже витресовані [треновані] оті скарбові підпанки, що якби не вмів брехати, та ще й гладко, то не мав би й рубця на плечах, не то сорочки,- і тих Мася в шуршу заганяла: не смій і рот роззявити, бо напечеш раків на день і три ночі (Свидн., Люборацькі, 1955, 81).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шурша | шурші |
Родовий | шурші | шурш |
Давальний | шурші | шуршам |
Знахідний | шуршу | шурші |
Орудний | шуршею | шуршами |
Місцевий | на/у шурші | на/у шуршах |
Кличний | шурше | шурші |