ЩОЧАСНО, ЩОЧАСНЕ, рідко. Присл. до щочасний. [Демон:] Щочасно чарівною грою твій слух леліти буду я (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 199); Бережи ж ти надії щочасне, Щоб, бува, їх слізьми не залить; Бо як промінь їх теплий погасне, О, тоді уже й краще не жить! (Щог., Поезії, 1958, 313).