§ 106. Імена та прізвища (прізвиська)
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)Імена та прізвища (також прізвиська) людей, що складаються з двох чи трьох слів або до складу яких входять частки, артиклі тощо, можуть писатися окремо, разом і через дефіс.
1. Окремо пишуться:
а) прізвиська (українські та перекладені іншомовні),
що складаються з імені та прикметника, узгодженого з ним чи з наступним іменником:
Іван Волове Око, Олена Прекрасна, Річард Левове Серце,
Степан Тигряча Смерть;
сюди належать і особові найменування американських індіанців:
Маленький Вовк, Тупий Ніж і т. ін.;
б) псевдоніми, що складаються з імені та прізвища:
Джек Лондон, Жорж Занд, Леся Українка, Марко Вовчок, Панас Мирний;
в) повні давньоримські особові назви, у яких перше слово означає особове ім'я, друге — родове ім'я, третє — прізвище:
Гай Юлій Цезар, Марк Порцій Катон;
г) частки, артиклі та інші службові слова (ван, да, де, ді, дю, дер, ед, ель, ла,
ле, фон і т. ін.) в іншомовних особових назвах:
Людвіг ван Бетховен, да Вінчі, де ла Куева, ді Вітторіо, дю Гар, Нур ед Дін, ле
Шапельє, фон дер Гольц.
Примітка 1. Скорочена частка д та
ірландська частка о пишуться з власними іменами через апостроф: Д'Аламбер,
Д'Артаньян, Д'Обіньє; О'Генрі, О'Кейсі, О'Коннейль; частки Ван-,
Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і разом із тим
становлять їх невід'ємну частину, пишуться через дефіс: Ван-Дейк,
Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Мартін, Сен-Сімон.
Примітка 2. У ряді випадків частки пишуться
разом із прізвищами, бо в такій формі засвоїла їх українська мова: Декандоль,
Деліль, Дерібас, Лагарп, Ламетрі, Лафонтен, Лесаж, Фонвізін;
ґ) слово дон («пан») перед особовим ім'ям як форма ввічливого звертання:
дон Базіліо, дон Педро, дон Хосе.
У власних назвах відомих літературних героїв це слово пишеться з великої літери:
Дон Жуан, Дон Кіхот.
Примітка. У загальному значенні слово донжуан пишеться разом і з малої літери;
д) складові частини корейських, в'єтнамських, бірманських, індонезійських особових назв:
Кім Ір Сен, Пак Ті Вон, Хо Ші Мін, Нгуєн Конг Хоан, У Ну Мунг, Фетай Чотінучит.
2. Разом пишуться:
а) українські прізвища, що складаються з дієслова в наказовій формі та іменника:
Горицвіт, Непийвода, Убийвовк;
б) українські прізвища, що виникли на основі словосполучень, до складу яких входять як повнозначні, так і службові слова:
Добрийвечір, Нетудихата, Панібудьласка;
в) українські прізвища, утворені з прикметника та іменника за допомогою сполучного звука:
Довгопол, Кривоніс, Скороход;
г) слов'янські особові імена, утворені від двох основ:
Владислав, Володимир, Мечислав, Ярополк;
ґ) складні китайські імена, які завжди виступають після прізвища:
Го Можо, Ден Сяопін, Тао Юаньмінь, Сунь Ятсен.
Примітка. Якщо китайське ім'я становить одне
слово, то обидві частини особової назви (прізвище та ім'я) пишуться окремо: Дін
Лінь, Лу Сінь, Цюй Юань;
д) тюркські, вірменські та інші особові назви з
компонентами бей, заде, мелік, огли й под., що вказують на соціальний стан, родинні стосунки:
Ізмаїлбей, Турсунзаде, Керогли.
Але арабське ібн пишеться окремо:
Ібн Русте, Ібн Сіна, Ібн Фадлан,
а тюркське паша — через дефіс:
Гедік-паша, Осман-паша.
3. Через дефіс пишуться:
а) складні особові імена:
Василь-Костянтин,
Жан-Жак, Зиновій-Богдан, Марія-Антуанетта, Мартін-Лютер,
Фрідріх-Вільгельм;
б) складні прізвища:
Альтаміра-і-Кревеа,
Гулак-Артемовський, Жоліо-Кюрі, Квітка-Основ'яненко, Нечуй-Левицький,
Новиков-Прибой, Римський-Корсаков;
в) імена з кваліфікаційними прикладками:
Іван-царенко, Кирик-мужичок.
Але якщо прикладка розгорнута, то ставиться тире:
Іван — мужичий син,
рідше — кома:
Іван, селянський син.