§ 121. Звук [l]
1. Звук [l] у словах іншомовного походження передаємо твердим або м’яким л — залежно від того, як узвичаєне те чи те слово в українській мові:
1) твердим л (л, ла, ло, лу) у словах:
арсенал, бал, вулкан, інтеграл, капітал, футбол, халва; аероплан, баланс, галантний, глазур, клас, молекула, новела, план, примула, формула; блок, велосипед, колонія, соло, соціологія, флот; блуза, лупа, металургія; Албанія, Атлантичний океан, Гренландія, ЛаМанш, Лондон, Осло, Тулуза; Веласкес, Ламарк, Флобер та ін.
У новітніх запозиченнях з англійської мови звук [l] передається твердим л (ланч, сейл, таблоїд, файл та ін.);2) м’яким л (ль, ля, льо, лю) у словах:
автомобіль, асфальт, бульдог, гільза, гольф, магістраль, педаль, табель; вакуоля, пілюля, пляж, полярний, регулятор; туберкульоз; алюміній, блюмінг, революція; Аляска, Базель, Любек, Ольстер, Фінляндія, Вільсон, Лінкольн, Золя, Кромвель, Лютер, Мішель, Рафаель та ін.
2. Звукосполучення [lе] передаємо через ле:
електрика, желе, легенда, лекція, плеєр, пленум, телеграф, кілер; Валенсія, Каледонія, Палермо, Толедо; Лессінг, Леннон, Пеле та ін.