§ 144. Слов’янські прізвища та імена
Основні правила правопису прізвищ та імен інших слов’янських народів такі:
1. Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруємо, а передаємо українськими відповідниками:
Артем, Микола, Олександр, Семен, Віра, Катерина, Світлана;
винятки тут становлять тільки узвичаєні імена деяких білоруських письменників та діячів культури — такі, як Алесь Адамович, Пятрусь Бровка, Ригор Бородулін та ін.
Е, ІЕ, Ě
2. Російську літеру е, польські ie, болгарську і сербську е, чеські e, ě після приголосних передаємо літерою е:
Александров, Бестужев, Вельгорський, Венгеров, Веселовський, Державін, Кузнецов, Лермонтов, Озеров, Петров, Степанов, Тургенєв, Федін, Шмельов; Белич, Броневський, Веслав, Залеський, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Седлачек, Сенкевич, Сераковський, Ценкий, Чапек.
3. Російську літеру е передаємо літерою є в таких позиціях:
1) на початку слів:
Євдокимов, Євтушевський, Єгор, Єланський, Єлизаров, Єршов, Єфімов;
2) у середині слів після голосного й при роздільній вимові після приголосного (після ь та апострофа):
Бердяєв, Буєраков, Вересаєв, Гуляєв, Достоєвський, Ісаєнков; Аляб’єв, Афанасьєв, Григор’єв, Євгеньєва, Зинов’єв;
3) після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц, задньоязикових і гортанного г) у суфіксі -єв та в сполученні морфем -єєв російських прізвищ:
Ломтєв, Медведєв, М’ятлєв; Алексєєв, Веденєєв, Гордєєв, Матвєєв, Менделєєв;
але:Муромцев, Нехорошев, Писарев, Подьячев, Усвятцев; Андреєв, Аракчеєв, Мацеєв, Плещеєв,
а також у болгарських:Ботев, Друмев та ін.;
4) коли російському е кореня відповідає в аналогічних українських коренях і (тобто на місці колишнього ѣ):
Бєлінський, Звєрев, Лєсков, Мєстечкін, Насєдкін, Пєшковський, Рєпін, Столєтов, Твердохлєбов;
до цього переліку належить і прізвище Нарєжний, запозичене російською мовою з української, де нормативним є Наріжний.Ё
4. Російську літеру ё передаємо:
1) сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення й + о:
Йолкін; Бугайов, Воробйова, Окайомов, Соловйов;
2) через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о:
Алфьоров, Верьовкін, Дьорнов, Корольов, Новосьолов, Семьоркін, Тьоркін.
Але в прізвищах, утворених від спільних для української та російської мов імен, пишемо е:Артемов, Семенов, Федоров і т. ін.;
3) через о під наголосом після ч, щ:
Грачов, Лихачов, Пугачов, Щипачов, Хрущов.
5. Польське сполучення літер io передаємо:
1) сполученням літер йо після б, п, в, м, ф:
Голембйовський, Мйодович, Пйотровський;
2) через ьо після м’яких приголосних:
Аньолек, Генсьорський, Козьолецький.
И (І)
6. И (І) передаємо через и в прізвищах та іменах, належних до південнослов’янських мов, у яких немає розрізнення и — і (болгарська, сербська та ін.):
Величков, Живков, Христов; Белич, Караджич, Милетич, Радич, Ягич, Симеон, Милач, Филип;
але через ї після голосного:Раїч, Стоїч
та через і — на початку слова:Ікономов, Ілієв; івич, Ігнатович, іво.
У польських, чеських і словацьких прізвищах та іменах і передаємо:
1) через і на початку слова та після приголосного:
Івашкевич, Зволінський, Лінда, Міцкевич, Ілона; Єдлічка, Мічатек;
2) через и після шиплячих і ц та в суфіксах -ик, -ицьк-, -ич (-евич, ович):
Бжозович, Козицький, Коперник, Сенкевич, Шимчак; Гавлик, Жижка, Міклошич, Фучик,
а також у прикметникових суфіксах (див. п. 9), але в кінці слова — через і:Єжі, Єнсі, Їржі.
7. Російську літеру и передаємо:
1) літерою і на початку слова та після приголосних (крім шиплячих і ц):
Ігнатов, Ісаєв; Багіров, Гагарін, Мічурін, Пушкін, Дубинін, Малинін;
2) літерою ї після голосного й за роздільної вимови після приголосних (після ь та апострофа):
Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн; 3) літерою и:
а) після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним:
Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Цецилін, Чичиков, Шишкін, Щиглов;
це стосується й прізвищ інших народів:Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Жильєрон, Тажибаєв, Цицерон, Чиковані тощо;
також Чингісхан;
але перед голосним пишемо і:Жіоно, Тиціан, Ціолковський;
б) у прізвищах, утворених від імен і загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов:
Борисов, Ботвинник, Вавиловський, Виноградов, Глинка, Данилов, Малинін, Казимирський, Кантемир, Кирилов, Кисельов, Миронов, Митрофанов, Мишкін, Никифоров, Одинцов, Пивоваров, Пиляєв, Писарев, Смирнов, Тимофєєв, Титов, Тихомиров;
але:Нікітін, Ніколаєв тощо,
твірними для яких є імена, відмінні від українських;в) у префіксі при-:
Прибилкін, Привалов, Пришвін;
г) у суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-:
Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков, Новиков; Гнідич, Кулинич, Станюкович; Голицин, Палицин, Солженицин; Радищев, Татищев.
Ы
8. Російську й білоруську літеру ы (польську, чеську, словацьку y) передаємо літерою и:
Крутих, Малицин, Рибаков, Скорина, Циганков, Чернишов; Виспянський, Пташинський; Масарик.
Ą, Ę
9. Польські носові ą, ę передаємо:
1) сполученнями літер ом, ем перед губними приголосними:
Домбровський, Заремба, Кемпа;
2) сполученнями літер он, ен перед іншими приголосними:
Зайончек, Пайонк, Пйонтек, Свьонтек; Венгжинович, Єнджиховський, Свенцицький.
Прізвища з прикметниковими суфіксами й закінченнями
10. Суфікси слов’янських прізвищ -ск(ий), -цк(ий), -ск(і), -цк(і), -sk(i), -ck(i), -dzk(i), -sk(у), -ck(у) передаємо відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий), дзьк(ий):
Броневський, Даргомижський, Маяковський, Мусоргський, Островський; Гомулицький, Городецький; Грудзький, Завадзький;
так само з ь пишемо російські прізвища на -ск(ой), -цк(ой):Луговський (Луговська), Трубецький (Трубецька).
11. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаємо так: -ый через -ий; -ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я:
Бєлий, Островський, Крайній; Бєла, Островська, Крайня.
Закінчення -ой передаємо через -ий:Донський, Крутий, Луговський, Полевий, Соловйов-Сєдий, Босий, Трубецький,
але Толстой (Толста).
Прикметникові закінчення білоруських прізвищ -ы, чеських та словацьких -у, польських -y, болгарських, македонських і сербських -и, хорватських -і передаємо через —ий:
Бялий, Гартний, Неврлий, Новотний, Палацький, Смирненський, Конеський, Кукулевич-Сакцинський,
але Гуляшки (невідмінюване).
М’якість польських приголосних ń, ś, ć (dź) у прізвищах перед суфіксами -ськ(ий), -цьк(ий) і м’якими приголосними не позначаємо м’яким знаком, хоч в українській вимові в цих позиціях н, с, ц (дз) пом’якшуються:
Виспянський, Яблонський; Свядек, Цвік.
В усіх інших випадках м’якість попередніх приголосних передаємо літерами і, ю, я та ь (у кінці слова):Дзісь, Дзюравець, Сятковський.
Апостроф
12. Апостроф пишемо після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї:
Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв, В’южин;
перед йо апостроф не пишемо:Воробйов, Соловйов.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишемо: Бядуля, Пясецький, Рюмін.
М’який знак (ь)
13. М’який знак (ь) пишемо в прізвищах після літер на позначення м’яких приголосних:
1) у прізвищах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н:
а) при роздільній вимові перед я, ю, є, ї:
Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв, Саласьєв, Фатьянов, Ільюшин, Ананьїн;
б) перед приголосними:
Вольнов, Коньков;
в) у кінці слова:
Лось, Соболь.
Примітка. Коли я, ю означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишемо: Дягилєв, Зябрев, Ляпунов, Цявловський, Тюменєв;
2) у прізвищах із суфіксом -ець:
Глуховець, Скиталець.
Примітка 1. М’якість польських приголосних n, s, c, dz позначаємо в українській мові літерою ь лише в кінці слова: Куронь, Дзісь, Цирліць, Недзведзь, але Урбанчик, Кусневич, Свядек, Свідзинський.
Примітка 2. На м’якість приголосного ц у кінці основи слов’янських прізвищ І відміни вказує закінчення -я (Кустуриця, а не Кустурица). У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Клаузевіц, Ліфшиц, Моріц.