§ 16. Коли пишеться Ь
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)Знаком ь позначається м'якість приголосних
звуків.
1. Ь пишеться:
а) після м'яких д, т, з, с,
дз, ц, л, н у кінці слова та складу:
вісь,
ґедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець; близько, восьмий,
ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба;
б) після м'яких приголосних у середині складу перед о:
дьоготь, дзьоб, льон, сьомий, трьох, тьохкати.
Примітка. Про вживання ь у словах
іншомовного походження див. § 93;
у прізвищах — § 104, п. 9, 12, а; у
географічних назвах — § 109, п. 9.
2. Зокрема ь пишеться:
а) у словах на:
1) -зький, -ський, -цький;
-зькість, -ськість, -цькість; -зько, -сько,
-цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи,
-цьки:
близький, вузький, волинський, донецький;
близькість, людськість; близько, військо, багацько; по-французькому
(по-франиузьки), по-українському (по-українськи), по-німецькому
(по-німецьки).
Примітка. У словах баский, боязкий,
в'язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і
похідних утвореннях: боязкість, в'язкість, баско, різко тощо знак
м'якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не
творять суфіксів -зк-, -ск-;
2) -енька, -енько, -онька,
-онько; -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький:
рученька, батенько, голівонька, соколонько; гарненький,
малесенький, свіжісінький, тонюсінький;
б) після м'якого л перед наступним
приголосним:
їдальня, кільце, ковальський, пальці, рибальство,
сільський, спільник.
Примітка. Не ставиться м'який знак після л
у групах -лц-, -лч-, коли вони походять із -лк-: балка
— балці, галка — галці, галченя, монголка — монголці, Наталка
— Наталці, Наталчин, рибалка — рибалці, рибалчин, спілка —
спілці, спілчанський; але: Галька — Гальці, Гальчин;
в) у родовому відмінку множини іменників жіночого
роду м'якої групи I відміни й середнього роду на -нн(я), -ц(е)
II відміни:
друкарень, їдалень, крамниць, матриць, пісень, робітниць,
стаєнь; бажань, знань, кілець, місць, сердець і серць;
г) у дієслівних формах дійсного та наказового
способу:
будить, будять, здається, косить, косять, коситься, робить,
роблять, робиться, ходить, ходять; будь, будьте, винось, виносьте,
виносься, кинь, киньте, стань, станьте, трать, тратьте
(див. ще § 83, прим. 1).
Примітка. Про вживання ь у словах
іншомовного походження та у власних назвах див. § 93; § 109, п. 9.