§ 18. Зміни приголосних при збігу їх
(Правопис 1993 р. Перейти до чинного правопису.)1. Зміни груп приголосних -ЦЬК-, -СЬК-, -ЗЬК-, -СК-, -ШК-, -ЗК-, -СТ-. При словотворенні приголосні звуки часто
змінюються:
а) група приголосних -цьк- змінюється на -чч-
при творенні іменників із суфіксом -ин(а):
вояцький — вояччина,
козацький — Козаччина, німецький — Німеччина, турецький —
Туреччина;
але:
галицький — Галичина;
б) групи приголосних -ськ-, -ск-
змінюються на -щ- при творенні іменників із суфіксом -ин(а):
віск
— вощина, ліска — ліщина, пісок (піску) — піщина, полтавський —
Полтавщина;
в) групи приголосних -ск-, -шк- змінюються
на -щ- при творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан(-ян-):
віск — вощаний — вощанка, дошка — дощаний, пісок (піску) —
піщаний;
г) групи приголосних -ск-, -ст-
змінюються на щ, група -зк- на -жч- при творенні багатьох
форм дієслів II дієвідміни:
вереск — верещати, верещу, верещиш і
т. д.; простити — прощати, прощаю, прощаєш і т. д.; прощу;
але:
простиш, простить і т. д.; брязк — бряжчати, бряжчу, бряжчиш і
т. д.;
ґ) групи приголосних -ськ-, -зьк- відповідно
змінюються на -щ-, -жч- при творенні прізвищ на -енко, -ук:
Васько — Ващенко — Ващук, Ісько — Іщенко — Іщук, Онисько —
Онищенко — Онищук, Водолазький — Водолажченко, Кузько — Кужченко.
Примітка. У присвійних прикметниках від
власних імен із групами -ск-, -ськ- с на письмі зберігається, а к
переходить у ч: Параска — Парасчин, Ониська — Онисьчин; -шк-
дає щ: Мелашка — Мелащин.
2. Зміни приголосних перед -СЬК(ИИ), -СТВ(О). Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) деякі приголосні при словотворенні змінюються, змінюючи й самі суфікси:
а) к, ць, ч + -ськ(ий), -ств(о)
дають -цьк(ий), -цтв(о):
гірник — гірницький, молодець
— молодецький, молодецтво, парубок — парубоцький — парубоцтво, ткач —
ткацький — ткацтво;
б) г, ж, з + -ськ(ий),
-ств(о) дають -зьк(ий), -зтв(о):
боягуз — боягузький —
боягузтво, Запоріжжя — запорізький, Париж — паризький, Прага —
празький, убогий — убозтво;
в) х, ш, с + -ськ(ий),
-ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о):
залісся — заліський,
птах — птаство, товариш — товариський — товариство.
Інші приголосні перед суфіксами -ськ(ий),
-ств(о) на письмі зберігаються:
багатий — багатство, брат —
братський — братство, завод — заводський, інтелігент —
інтелігентський, люд — людський — людство, пропагандист — пропагандистський,
студент — студентський — студентство.
Примітка. Про творення прикметників із
суфіксом -ськ(ий) від географічних назв і назв народів див. § 113.
3. Зміни приголосних перед -Ш(ИЙ) у вищому ступені прикметників (прислівників). У вищому ступені прикметників і прислівників г,
ж, з перед суфіксом -ш(ий) змінюються на -жч(ий), а
с + ш(ий) на -щ(ий):
високий — вищий (вище), вузький
— вужчий (вужче), дорогий — дорожчий (дорожче), дужий — дужчий
(дужче), низький — нижчий (нижче);
але:
легкий — легший (легше).
Це стосується і дієслів, утворених від прикметників
вищого ступеня:
ближчати, вужчати, кращати та ін.
і похідних від них іменників: підвищення (від підвищити), подорожчання (від
подорожчати).
4. -ЧН-, ШН-. Приголосні основи к, ц(ь) перед
суфіксом -н- змінюються на ч:
безпека — безпечний,
безпечність, безпечно; вік — вічний, вічність, вічно; кінець —
кінечний, місяць — місячний, околиця — околичний, пшениця —
пшеничний, рік — річний, серце — сердечний, сонце — сонячний,
яйце — яєчня.
Приголосний основи ч зберігається: поміч —
помічний, помічник; ніч — нічний, ячмінь — ячний (або ячмінний).
Виняток становлять слова:
дворушник, мірошник,
рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), соняшник,
торішній.
Примітка 1. Приголосні ж, ч,
ш, щ, т(ь) у давальному та місцевому відмінках іменників (жін.
р.) та в дієсловах перед постфіксом -ся на письмі зберігаються: діжці,
дочці, квітці, книжці, юшці; не вріжся, не морочся, не морщся, радишся,
спиться.
Примітка 2. Глухі приголосні основи перед
дзвінкими на письмі зберігаються: боротьба (бо бороти),
молотьба (бо молотити), просьба (бо просити). Так
само й дзвінкі перед глухими на письмі зберігаються: бабка, борідка,
вогкий, дігтяр, кігті, книжка, легкий, нігті; але: затхлий,
зітхнути (хоча дихати), натхнути, тхір.